святний
СВЯТНИЙ, а, е, розм. Те саме, що святковий. Всюди святний настрій (Сам., II, 1958, 238); Недільна, святна одежа - десь-то мали [батьки] йти в село - пасувала якнайкраще їм (Кач., II, 1958, 46); // у знач. ім. святне, ного, с. Святкове вбрання. Помили сестри голови, ..поперебиралися в усе чисте, святне (Вирган, В розп. літа, 1959, 298).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | святний | святна | святне | святні |
Родовий | святного | святної | святного | святних |
Давальний | святному | святній | святному | святним |
Знахідний | святний, святного | святну | святне | святні, святних |
Орудний | святним | святною | святним | святними |
Місцевий | на/у святному, святнім | на/у святній | на/у святному, святнім | на/у святних |