сепаратор
СЕПАРАТОР, а, ч. 1. Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини із складу іншої. Автоматичні машини роздрібнюють вугілля, сортують його, очищають на сепараторах, навантажують у вагони і відправляють (Автомоб., 4, 1960, 93); // Апарат для виділення вершків із незбираного молока. На заводі серед установлених машин він облюбував невеликий сепаратор.. Сепаратор такого розміру повністю забезпечив би переробку молока (Чорн., Визвол. земля, 1959, 186); - Чи не допоможе мені хто-небудь із вас сепаратор покрутити? Молока навезли, а крутити нікому (Тют., Вир, 1964, 37).
2. У підшипниках - металева обойма для роз'єднання шариків або роликів, для збереження однакової відстані між ними. Щоб останні [шарики й ролики] не терлись один об одного, їх вміщують в обойму, що інакше називається сепаратором (Токарна справа.., 1957, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сепаратор | сепаратори |
Родовий | сепаратора | сепараторів |
Давальний | сепараторові, сепаратору | сепараторам |
Знахідний | сепаратор | сепаратори |
Орудний | сепаратором | сепараторами |
Місцевий | на/у сепараторі | на/у сепараторах |
Кличний | сепараторе | сепаратори |