серденятко
СЕРДЕНЯТКО, а, с. Пестл. до серденя. Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Гр., І, 1963, 266); [Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (Котл., II, 1953, 37); Усі очі на його обернулися, усі серденятка іздригнулися (Вовчок, І, 1955, 292); Зараз промовить [Данило] їй: - Ну, ось і я, серденятко (Стельмах, II, 1962, 149); Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (Укр.. лір. пісні, 1958, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | серденятко | серденятка |
Родовий | серденятка | серденяток |
Давальний | серденяткові, серденятку | серденяткам |
Знахідний | серденятко | серденятка |
Орудний | серденятком | серденятками |
Місцевий | на/у серденятку | на/у серденятках |
Кличний | серденятко | серденятка |