сечозбірник
СЕЧОЗБІРНИК, а, ч. Резервуар, ізольований від доступу повітря колодязь, де зберігають сечу. У кожному свинарнику обов'язково обладнують каналізацію, що виводить всі рідкі виділення у сечозбірники (Свинар., 1956, 277).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сечозбірник | сечозбірники |
Родовий | сечозбірника | сечозбірників |
Давальний | сечозбірникові, сечозбірнику | сечозбірникам |
Знахідний | сечозбірник | сечозбірники |
Орудний | сечозбірником | сечозбірниками |
Місцевий | на/у сечозбірнику | на/у сечозбірниках |
Кличний | сечозбірнику | сечозбірники |