силабо-тонічний
СИЛАБО-ТОНІЧНИЙ, а, е. Який грунтується на дотриманні певної кількості складів у віршовому рядку та на відповідному розташуванні наголосів. У польській мові з її постійним наголосом дуже важко, взагалі кажучи, дати послідовну передачу російського, українського чи білоруського силабо-тонічного вірша (Рильський, IX, 1962, 75); Новаторським в українській літературі був силабо-тонічний вірш Котляревського, десятирядкова строфа, з правильним чергуванням рим (Літ. Укр., 12.ІХ 1969, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | силабо-тонічний | силабо-тонічна | силабо-тонічне | силабо-тонічні |
Родовий | силабо-тонічного | силабо-тонічної | силабо-тонічного | силабо-тонічних |
Давальний | силабо-тонічному | силабо-тонічній | силабо-тонічному | силабо-тонічним |
Знахідний | силабо-тонічний, силабо-тонічного | силабо-тонічну | силабо-тонічне | силабо-тонічні, силабо-тонічних |
Орудний | силабо-тонічним | силабо-тонічною | силабо-тонічним | силабо-тонічними |
Місцевий | на/у силабо-тонічному, силабо-тонічнім | на/у силабо-тонічній | на/у силабо-тонічному, силабо-тонічнім | на/у силабо-тонічних |