симпатичний
СИМПАТИЧНИЙ1, а, е. 1. Який викликає симпатію, прихильне ставлення до себе (про людину); протилежне антипатичний. Наскільки він сам симпатичний, настільки жінка його не сподобалась мені (Коцюб., III, 1956, 168); Ми.. довгенько й дуже любо та мило прощалися з хазяями, де зупинилися, бо дуже вони були симпатичні люди (Вишня, II, 1956, 181).
2. розм. Приємний, милий, привабливий. Багаті акорди, симпатичні арії розворушили її артистичну вдачу (Н.-Лев., III, 1956, 228); Сходами підіймається Макс. Це квітучий, добре збудований юнак з.. розумним, симпатичним обличчям (Коч., II, 1956, 267); - Особливо симпатичні взаємини встановились у мене з простим народом (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11).
СИМПАТИЧНИЙ2, а, е, фіал. Який стосується відділу вегетативної нервової системи. У статевозрілих самок [щурів] було проведено двобічне видалення.. симпатичних стовбурів у попереково-крижовому відділі (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 55).
Симпатична нервова система - відділ вегетативної нервової системи людини й хребетних тварин, що регулює діяльність внутрішніх органів і систем організму, а також живлення тканин і обмін речовин в організмі. Цілком доведено, що адреналін збуджує симпатичну нервову систему (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 261).
@ Симпатичне чорнило див. чорнило.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | симпатичний | симпатична | симпатичне | симпатичні |
Родовий | симпатичного | симпатичної | симпатичного | симпатичних |
Давальний | симпатичному | симпатичній | симпатичному | симпатичним |
Знахідний | симпатичний, симпатичного | симпатичну | симпатичне | симпатичні, симпатичних |
Орудний | симпатичним | симпатичною | симпатичним | симпатичними |
Місцевий | на/у симпатичному, симпатичнім | на/у симпатичній | на/у симпатичному, симпатичнім | на/у симпатичних |