ситняг
СИТНЯГ, у, ч. (Heleocharis R. Br.). Багаторічна трав'яна рослина родини осокових, що росте перев. на болотах та луках; оситняг. - У Великім Лузі були страшенні гущі, озера, лимани, оточені очеретом, ситнягом (Стор., І, 1957, 257); Щука кинеться десь, і півсонний ситняг Заспокоїтись довго не може (Рильський, І, 1960, 137); Та й довгий день на пастівнику! Сергій уже й книжки читав, і канчуки з ситнягу плів, і по болоту бродив (Мушк., Чорний хліб, 1960, 167).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ситняг | ситняги |
Родовий | ситнягу | ситнягів |
Давальний | ситнягові, ситнягу | ситнягам |
Знахідний | ситняг | ситняги |
Орудний | ситнягом | ситнягами |
Місцевий | на/у ситнягу | на/у ситнягах |
Кличний | ситнягу | ситняги |