ситний
СИТНИЙ1, а, е. 1. Який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про страви, їжу); тривний. Ходить [Мотря] коло корови: напуває її ситним пійлом з висівками або м'якиною (Мирний, II, 1954, 110); На придолинку росла конюшина, пирій - ситний корм скотині (Горд., II, 1959, 195); Ситна вечеря так підкріпила козака, що він готовий був дертись на перший-ліпший бастіон (Добр., Очак. розмир, 1965, 187); // Багатий на їжу, страви і т. ін. Йосипенко піднявся нагору, увійшов у велику хату, де завжди були гудючі бенкети, ситні обіди (Мирний, IV, 1955, 193).
2. рідко. Те саме, що ситий 2; // у знач. ім. ситний, ного, ч. Гладка людина. Пита ситний худого: а куди ти йдеш (Сл. Гр.).
3. Те саме, що ситий 5. - Достатків там більше,- почав той,- переорюють краще, та й земля ситніша. Тут з глиною - руда, а там, як вугіль, чорна (Мирний, III, 1954, 106).
СИТНИЙ2, а, е. 1. Просіяний через сито. Ситне борошно.
2. Спечений з борошна, просіяного на ситі. Ситний хліб.
СИТНИЙ, а, е, заст. Настояний на меду або підсолоджений медом. Пивали [шляхтичі] по тій Вкраїні Меди та вина ситнії (Думи.., 1941, 194); Хваляться панове Кіньми дорогими, Ісповняють [наповнюють] срібні кубки Винами ситними (П. Куліш, Вибр., 1969, 312).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ситний | ситна | ситне | ситні |
Родовий | ситного | ситної | ситного | ситних |
Давальний | ситному | ситній | ситному | ситним |
Знахідний | ситний, ситного | ситну | ситне | ситні, ситних |
Орудний | ситним | ситною | ситним | ситними |
Місцевий | на/у ситному, ситнім | на/у ситній | на/у ситному, ситнім | на/у ситних |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ситний | ситна | ситне | ситні |
Родовий | ситного | ситної | ситного | ситних |
Давальний | ситному | ситній | ситному | ситним |
Знахідний | ситний, ситного | ситну | ситне | ситні, ситних |
Орудний | ситним | ситною | ситним | ситними |
Місцевий | на/у ситному, ситнім | на/у ситній | на/у ситному, ситнім | на/у ситних |