сквапливий
СКВАПЛИВИЙ, а е.Те саме, що квапливий. Суд сквапливий рідко буває справедливий (Номис, 1864, № 7379); Розв'язував [Марусяк] сплутані ноги Марусі, виймав шмату з рота. Рухи були якісь сквапливі. Щось смикало його (Хотк., II, 1966, 250); [Наталя:] Я не хочу [виходити заміж]... мене ніхто не може присилувати... [Золотницький:] Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася! (Гр., II, 1963, 548).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сквапливий | скваплива | сквапливе | сквапливі |
Родовий | сквапливого | сквапливої | сквапливого | сквапливих |
Давальний | сквапливому | сквапливій | сквапливому | сквапливим |
Знахідний | сквапливий, сквапливого | сквапливу | сквапливе | сквапливі, сквапливих |
Орудний | сквапливим | сквапливою | сквапливим | сквапливими |
Місцевий | на/у сквапливому, сквапливім | на/у сквапливій | на/у сквапливому, сквапливім | на/у сквапливих |