скляночка
СКЛЯНОЧКА, и, ж. Зменш. до склянка1 1. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури (Ів., Вел. очі, 1956, 31); Налила [Маріора] собі скляночку й вихилила з видимим задоволенням (Коцюб., І, 1955, 281); А він, той проклятий ціпок, як не випорсне з рук та по пляшці - так тобі на скляночки й розпалася... (Л. Янов., І, 1959, 89).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скляночка | скляночки |
Родовий | скляночки | скляночок |
Давальний | скляночці | скляночкам |
Знахідний | скляночку | скляночки |
Орудний | скляночкою | скляночками |
Місцевий | на/у скляночці | на/у скляночках |
Кличний | скляночко | скляночки |