скотар
СКОТАР, я, ч. 1. перев. мн. Ті, що займаються розведенням скоту. Скотарі мали собі од вітру.. халабуди,.. вони кошами прозивались; їх ставили на колеса, щоб легше було перевозить на друге місце (Стор., І, 1957, 267); Лівобережні племена кочових або напівкочових скотарів рушили на Правобережжя, перетворюючи ниви в пасовища (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 84).
2. Робітник, що доглядає, вирощує скот. З темної лісової гущавини на той [трембіти] звук відкликається інший, різкий голос - то ріг скотаря (Фр., III, 1950, 8); Серафима вважалась на Дослідному старшим скотарем тваринницької ферми (Дор., Не повтори.., 1968, 103); Оплата праці скотарів розроблена так, щоб стимулювати їх до кращого догляду, одержання вищих приростів (Хлібороб Укр., 9, 1963, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скотар | скотарі |
Родовий | скотаря | скотарів |
Давальний | скотареві, скотарю | скотарям |
Знахідний | скотаря | скотарів |
Орудний | скотарем | скотарями |
Місцевий | на/у скотарі, скотареві | на/у скотарях |
Кличний | скотарю | скотарі |
скотарити
СКОТАРИТИ див. скотарювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скотарю | скотаримо |
2 особа | скотариш | скотарите |
3 особа | скотарить | скотарять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скотаритиму | скотаритимемо |
2 особа | скотаритимеш | скотаритимете |
3 особа | скотаритиме | скотаритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скотарив | скотарили |
Жіночий рід | скотарила | |
Середній рід | скотарило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скотармо | |
2 особа | скотар | скотарте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скотарячи | |
Минулий час | скотаривши |