скочувати
СКОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКОТИТИ, скочу, скотиш, док., перех. 1. Котячи по похилій поверхні, спускати вниз. Дівчата просто з високих штабелів скочували по рейках на платформи важкі кругляки (Мур., Бук. повість, 1959, 138); Скотили [селяни] воза в балку (Сміл., Сад, 1952, 100).
2. Котячи, зрушувати з місця що-небудь. Юрко з Уласом скотили камінь в кутку печери, вигребли землю з ями й знайшли здоровий казан з червінцями (Н.-Лев., III, 1956, 293).
3. Згортати в трубку, валик і т. ін. Він зняв бушлат, повільно зняв сорочку, Білизну чисту бережно скотив (Мал., Книга.., 1954, 78).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скочую | скочуємо |
2 особа | скочуєш | скочуєте |
3 особа | скочує | скочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скочуватиму | скочуватимемо |
2 особа | скочуватимеш | скочуватимете |
3 особа | скочуватиме | скочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скочував | скочували |
Жіночий рід | скочувала | |
Середній рід | скочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скочуймо | |
2 особа | скочуй | скочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скочуючи | |
Минулий час | скочувавши |