скрипиця
СКРИПИЦЯ1, СКРЕПИЦЯ, і, ж., заст. Масивні дерев'яні кайдани. Ой, на руки кайдани, На ноги скрипиці Та й вкинули сіромаху В темную темницю (Укр.. думи.., 1955, 69); Забили в скрепицю [вдовиченка], Та й повезли до прийому (Шевч., II, 1953, 253).
СКРИПИЦЯ2, і, ж., розм. Те саме, що скрипка. Та й гарно ж грали [музики]..: скрипиця так і виспівує, бубни гудуть, гуркотять, цимбали, мов дзвоники, дзвонять (Стор., І, 1957, 147); Цимбали б'ють, жаліблива скрипиця Дзвенить плачем (Мал., II, 1948, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скрипиця | скрипиці |
Родовий | скрипиці | скрипиць |
Давальний | скрипиці | скрипицям |
Знахідний | скрипицю | скрипиці |
Орудний | скрипицею | скрипицями |
Місцевий | на/у скрипиці | на/у скрипицях |
Кличний | скрипице | скрипиці |