скупенький
СКУПЕНЬКИЙ, а. е. Досить скупий. Мати були собі скупенькі й ніколи б у світі грошей Хіврі на витребеньки не дали (Григ., Вибр., 1959, 98); Яринка не дуже любила її, була баба скупенька, як що ласе, то й ховала (Донч., IV, 1957, 222); - Скупенький ти на похвали! - набурмосила губенята Ніна Остапівна (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 15); Зі свого скупенького .. зарібку мусила [пані Грозицька] виховувати троє дрібних дітей (Фр., II, 1950, 312): По скупенькій вечері.. зачиняються двері, Каганець потуха (Бичко, Сійся.., 1959, 355).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | скупенький | скупенька | скупеньке | скупенькі |
Родовий | скупенького | скупенької | скупенького | скупеньких |
Давальний | скупенькому | скупенькій | скупенькому | скупеньким |
Знахідний | скупенький, скупенького | скупеньку | скупеньке | скупенькі, скупеньких |
Орудний | скупеньким | скупенькою | скупеньким | скупенькими |
Місцевий | на/у скупенькому, скупенькім | на/у скупенькій | на/у скупенькому, скупенькім | на/у скупеньких |