скіпщина
СКІПЩИНА, и, ж., іст. Оренда землі, яку оплачують не грішми, а частиною свого врожаю. Була у неї земелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, та й пороздавала усе: землю - на скіпщину, вітряк - з мірки (Кв.-Осн., II, 1956, 422); // Вид орендної плати за землю, найняту у землевласника. Беруть землю за скіпщину у панів (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скіпщина | скіпщини |
Родовий | скіпщини | скіпщин |
Давальний | скіпщині | скіпщинам |
Знахідний | скіпщину | скіпщини |
Орудний | скіпщиною | скіпщинами |
Місцевий | на/у скіпщині | на/у скіпщинах |
Кличний | скіпщино | скіпщини |