смичка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | смичка | смички |
Родовий | смички | смичок |
Давальний | смичці | смичкам |
Знахідний | смичку | смички |
Орудний | смичкою | смичками |
Місцевий | на/у смичці | на/у смичках |
Кличний | смичко | смички |
смичок
СМИЧОК1, чка, ч. Дерев'яна паличка з натягнутим уподовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. Висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Л. Укр., III, 1952, 582); Арсен повів смичком по струнах. Полились звуки скрипки (Дмит., Розлука, 1957, 92); *Образно. Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 8); *У порівн. [Хотина:] Як взяв [Роман] молотка у руку, то так він у нього і заходив по кувадлі [ковадлі], як смичок по скрипці!.. (Кроп., II, 1958, 67).
СМИЧОК2, чка, ч. Те саме, що смик2. Собаки, напившись води, лягли на моріжку.. Рудий козак злими очима глянув на хортів, смикнув за смичок і поволік їх до двору (Панч, Гомон. Україна, 1954, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | смичок | смички |
Родовий | смичка | смичків |
Давальний | смичкові, смичку | смичкам |
Знахідний | смичок | смички |
Орудний | смичком | смичками |
Місцевий | на/у смичку | на/у смичках |
Кличний | смичку | смички |