смичковий
СМИЧКОВИЙ, а, е. 1. Стос. до смичка (див. смичок1). В малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано (Кобр., Вибр., 1954, 207).
2. На якому грають смичком (про струнні інструменти). Карпатська деревина незамінна при виготовленні смичкових і щипкових інструментів (Рад. Укр., 5.I 1964, 1); // у знач. ім. смичкові, вих, мн. Музичні інструменти, на яких грають смичком. Струнні інструменти України залежно від манери гри на них класифікуються на щипкові (гуслі, кобза, бандура, торбан).. та смичкові (гудок і скрипкова сім'я) (Знання.., 7, 1971, 21); // Признач. для виконання на таких інструментах. З першого погляду вражає незвичайне для нас явище - з'єднання в одному квартеті духової і смичкової груп (Укр. муз. спадщ., 1940, 17).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | смичковий | смичкова | смичкове | смичкові |
Родовий | смичкового | смичкової | смичкового | смичкових |
Давальний | смичковому | смичковій | смичковому | смичковим |
Знахідний | смичковий, смичкового | смичкову | смичкове | смичкові, смичкових |
Орудний | смичковим | смичковою | смичковим | смичковими |
Місцевий | на/у смичковому, смичковім | на/у смичковій | на/у смичковому, смичковім | на/у смичкових |