смичковий
СМИЧКОВИЙ, а, е. 1. Стос. до смичка (див. смичок1). В малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано (Кобр., Вибр., 1954, 207).
2. На якому грають смичком (про струнні інструменти). Карпатська деревина незамінна при виготовленні смичкових і щипкових інструментів (Рад. Укр., 5.I 1964, 1); // у знач. ім. смичкові, вих, мн. Музичні інструменти, на яких грають смичком. Струнні інструменти України залежно від манери гри на них класифікуються на щипкові (гуслі, кобза, бандура, торбан).. та смичкові (гудок і скрипкова сім'я) (Знання.., 7, 1971, 21); // Признач. для виконання на таких інструментах. З першого погляду вражає незвичайне для нас явище - з'єднання в одному квартеті духової і смичкової груп (Укр. муз. спадщ., 1940, 17).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | смичковий | смичкова | смичкове | смичкові |
Родовий | смичкового | смичкової | смичкового | смичкових |
Давальний | смичковому | смичковій | смичковому | смичковим |
Знахідний | смичковий, смичкового | смичкову | смичкове | смичкові, смичкових |
Орудний | смичковим | смичковою | смичковим | смичковими |
Місцевий | на/у смичковому, смичковім | на/у смичковій | на/у смичковому, смичковім | на/у смичкових |
смичок
СМИЧОК1, чка, ч. Дерев'яна паличка з натягнутим уподовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. Висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Л. Укр., III, 1952, 582); Арсен повів смичком по струнах. Полились звуки скрипки (Дмит., Розлука, 1957, 92); *Образно. Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 8); *У порівн. [Хотина:] Як взяв [Роман] молотка у руку, то так він у нього і заходив по кувадлі [ковадлі], як смичок по скрипці!.. (Кроп., II, 1958, 67).
СМИЧОК2, чка, ч. Те саме, що смик2. Собаки, напившись води, лягли на моріжку.. Рудий козак злими очима глянув на хортів, смикнув за смичок і поволік їх до двору (Панч, Гомон. Україна, 1954, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | смичок | смички |
Родовий | смичка | смичків |
Давальний | смичкові, смичку | смичкам |
Знахідний | смичок | смички |
Орудний | смичком | смичками |
Місцевий | на/у смичку | на/у смичках |
Кличний | смичку | смички |