сніжка
СНІЖКА, и, ж. 1. Невелика, тверда грудка, зліплена із снігу. Вискакую на подвір'я, вмиваюся першим снігом, ліплю сніжку, шпурляю в верховіття осокора (Збан., Малин. дзвін, 1958, 299); Юрко наздоганяв, на бігу ліпив сніжки, ціляв ними у вертку дівчину (Коз., Вибр., 1947, 29).
У (в) сніжки грати (гратися, гуляти) - брати участь у грі, при якій ті, що грають, намагаються закидати один одного грудками, зліпленими із снігу. З школи плем'я іде молоде, В сніжки грають веселі хлоп'ята... (Нех., Ми живемо.., 1960, 43); Осторонь хлопчики із сміхом та вереском гралися в сніжки або будували фортецю з снігу (Тулуб, В степу.., 1964, 465); Він катався з хлопцями на санках, гуляв у сніжки (Ів., Пошта.., 1943, 33).
2. тільки мн., кул. Білки, збиті з цукровою пудрою і зварені в киплячому молоці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сніжка | сніжки |
Родовий | сніжки | сніжок |
Давальний | сніжці | сніжкам |
Знахідний | сніжку | сніжки |
Орудний | сніжкою | сніжками |
Місцевий | на/у сніжці | на/у сніжках |
Кличний | сніжко | сніжки |