солов'їний
СОЛОВ'ЇНИЙ, а, е. Прикм. до соловей; належний йому. Вітром донесло До мене щебетання солов'їне (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 67); Лине пісня в гаю солов'їна (Сос., II, 1958, 447); На Україні Спів солов'їний Гримить в гаях (Шпак, Вибр., 1952, 63); // Сповнений співу солов'їв. Мені приснились ночі солов'їні, Дівочі співи, пахощі левад (Рильський, І, 1956, 240); Одного солов'їного надвечір'я.. Стародуб і Черкашин поїхали на набережну - зблизька глянути на Дніпро (Дмит., Розлука, 1957, 305); // У якому гніздяться і співають солов'ї. Сади солов'їні і росяні Наливатимуть плід і горітимуть цвітом (Мал., Звенигора, 1959, 171); // Власт. солов'єві; такий, як у солов'я. [Маруся:] Якби в мене крилечка, солов'їні очі, Полетіла б я в дорогу темненької ночі (Н.-Лев., II, 1956, 452); Що солов'їний Вустин голос, коли скриня порожня? (Гончар, Таврія, 1952, 13).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | солов'їний | солов'їна | солов'їне | солов'їні |
Родовий | солов'їного | солов'їної | солов'їного | солов'їних |
Давальний | солов'їному | солов'їній | солов'їному | солов'їним |
Знахідний | солов'їний, солов'їного | солов'їну | солов'їне | солов'їні, солов'їних |
Орудний | солов'їним | солов'їною | солов'їним | солов'їними |
Місцевий | на/у солов'їному, солов'їнім | на/у солов'їній | на/у солов'їному, солов'їнім | на/у солов'їних |