сом
СОМ, а, ч. Велика прісноводна хижа безлуска риба родини сомових з кількома парами вусів. Йому сьогодні пощастило: він зловив такого сома, що коли його продати., то вистачить ходити, в кіно хтозна й поки (Тют., Вир, 1964, 449); М'ясо сома дуже смачне і поживне (Хлібороб Укр., 3, 1968, 47); *У порівн. Над ворітьми, якраз посередині, на кружалі вирізана була чоловіча пика: рот - як у сома (Мирний, І, 1949, 368); - Ставте, тітко Маріє, могорич! - підморгує [десяцький] бровами і нерівно вигнутими тонкими, наче в сома, вусами (Стельмах, І, 1962, 511).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сом | соми |
Родовий | сома | сомів |
Давальний | сомові, сому | сомам |
Знахідний | сома | сомів |
Орудний | сомом | сомами |
Місцевий | на/у сомі | на/у сомах |
Кличний | соме | соми |
сома
СОМА, и, ж., спец. Так звана «смертна частина» тіла організму, яку вейсманісти протиставляють зародковій плазмі, що є нібито потенціально безсмертною і передається з покоління в покоління.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сома | соми |
Родовий | соми | сом |
Давальний | сомі | сомам |
Знахідний | сому | соми |
Орудний | сомою | сомами |
Місцевий | на/у сомі | на/у сомах |
Кличний | сомо | соми |