сонливість
СОНЛИВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. сонливий. Сонливість і сон, можна сказати - сонне гальмування, поділяє життя організму на несонну і сонну фази, на зовнішньо активний і пасивний стан організму (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 65); Мене охопила страшна сонливість. Я почав провалюватись у міцний сон (Ю. Янов., II, 1958, 132); * Образно. Листя на корчах вже жовкло: осіння втома і сонливість лежали вже на діброві (Мак., Вибр., 1956, 567).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сонливість | сонливості |
Родовий | сонливості, сонливости | сонливостей |
Давальний | сонливості | сонливостям |
Знахідний | сонливість | сонливості |
Орудний | сонливістю | сонливостями |
Місцевий | на/у сонливості | на/у сонливостях |
Кличний | сонливосте | сонливості |