спаленілий
СПАЛЕНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до спаленіти. Вікно брязнуло, розлетілась шибка, посипалося скло... З кам'яного будинку.. вискочила спаленіла Надія Марківна, напустилася на хлоп'яків, що.. грали в цурки (Горд., Буян, 1938, 17); // у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи). Не розмикає [воїн] спаленілих губ (Бажан, І, 1946, 298).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спаленілий | спаленіла | спаленіле | спаленілі |
Родовий | спаленілого | спаленілої | спаленілого | спаленілих |
Давальний | спаленілому | спаленілій | спаленілому | спаленілим |
Знахідний | спаленілий, спаленілого | спаленілу | спаленіле | спаленілі, спаленілих |
Орудний | спаленілим | спаленілою | спаленілим | спаленілими |
Місцевий | на/у спаленілому, спаленілім | на/у спаленілій | на/у спаленілому, спаленілім | на/у спаленілих |
спаленіти
СПАЛЕНІТИ, ію, ієш, док. 1. Раптово перейнятися яким-небудь сильним почуттям. Дівчина спаленіла знов і вдарила роздразнено якусь муху у коня на шиї (Коб., Покора, 1899, 30); - Ховати? Від кого? - спаленіла Вустя.- Від тих, що на фронті? Що на голодних пайках сидять? (Гончар, II, 1959, 149).
2. Дуже почервоніти (від сильного почуття, хвилювання і т. ін.). - Я Дарки не дам, бо я без неї як без рук. Пошукай-но ще такої дівки. Дарка спаленіла. Се вперше мати так виразно похвалила її (Л. Укр., III, 1952, 668); Парубок страшенно тут змішався, Весь спаленів і довго не рішався Сказати слово (Фр., XIII, 1954, 287); Вустя, спаленівши при одному цьому імені, поспішила сховати свої рум'янці у свіжому Ганниному зіллі (Гончар, Таврія, 1952, 355); - А які очі маєш? Поглянь на мене. Сивоок спаленів на виду (Загреб., Диво, 1968, 167).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спаленію | спаленіємо |
2 особа | спаленієш | спаленієте |
3 особа | спаленіє | спаленіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спаленів | спаленіли |
Жіночий рід | спаленіла | |
Середній рід | спаленіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спаленіймо | |
2 особа | спаленій | спаленійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спаленівши |