спектися
СПЕКТИСЯ1, спечуся, спечешся; мин. ч. спікся, спеклася, лося; док. 1. тільки 3 ос. Стати готовим до вживання, побувши в гарячій печі, духовці, в жару і т. ін. (про хлібні вироби, страви). Спеклася паска і висока, і жовта, і ще у печі зарум'янилась (Кв.-Осн., II, 1956, 66); У грубці, в приску з-під дубових дров, Спеклась картопля (Рильський, II, 1960, 95); // розм. Засмажитися (про м'ясо, рибу і т. ін.). Тетерюк швидко спікся, і хлопець почав вечеряти (Донч., II, 1956, 65).
2. перен., розм. Перегрітися, дуже засмагнути на сонці під час спеки; обпалити собі шкіру. А сирота її в селі, її єдиная дитина! ..Спеклося бідне на жару. Лопуцьки їсть, ставочки гатить В калюжах з дітьми у яру (Шевч., II, 1963, 29); [Маруся:] До вечора, мабуть, зовсім спечуся... Коли б уже швидше сонечко заходило... (Вас., III, 1960, 82).
3. розм. Загинути у вогні, згоріти. Пани до одного спеклись, Неначе добрі поросята, Згоріли білії палати, А люде тихо розійшлись (Шевч., II, 1963, 121); // перен. Зазнати провалу в чому-небудь; упійматися. На таких фальшованих цифрах Поцілуйко одного разу мало не спікся, але, зрештою, усе обійшлося (Стельмах, Правда.., 1961, 184).
СПЕКТИСЯ2 див. спікатися.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спечуся | спечемося |
2 особа | спечешся | спечетеся |
3 особа | спечеться | спечуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спікся | спеклися |
Жіночий рід | спеклася | |
Середній рід | спеклося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спечімося | |
2 особа | спечись | спечіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спікшись |