спекулянт
СПЕКУЛЯНТ, а, ч. 1. Той, хто займається спекуляцією (див. спекуляція1 1). На грунті продовольчих труднощів [1919 р.] поширилось так зване мішечництво.. Спекулянти-мішечники зривали державну продовольчу політику, надзвичайно підвищували ціни на хліб, що продавався на приватному ринку (Іст. УРСР, II, 1957, 156); Він рвав на голові чуб, що спекулянти так нагло, мов з душі, вирвали худобину (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35); - Мій татусь служив на залізниці. В міліції. Ну, є така міліція на транспорті, вона за порядком слідкує, спекулянтів різних та карних злочинців виловлює (Збан., Курил. о-ви, 1963, 184).
2. перен. Той, хто будує свої плани, розрахунки на чому-небудь, намагається використати щось у корисливих інтересах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спекулянт | спекулянти |
Родовий | спекулянта | спекулянтів |
Давальний | спекулянтові, спекулянту | спекулянтам |
Знахідний | спекулянта | спекулянтів |
Орудний | спекулянтом | спекулянтами |
Місцевий | на/у спекулянті, спекулянтові | на/у спекулянтах |
Кличний | спекулянте | спекулянти |