спокусливо
СПОКУСЛИВО. 1. Присл. до спокусливий. За огорожею спокусливо шелестіли зарості білої акації (Сенч., На Бат. горі, 1960, 24); Тільки тепер Супрун бачить, як по-бісівськи спокусливо вибиваються на привабливому обличчі жінки червоні яблука рум'янців (Стельмах, II, 1962, 122).
2. у знач. присудк. сл. Привабливо, заманливо. Знати все! Це спокусливо (Смолич, II, 1958, 54).