спора
СПОРА, и, ж., біол . 1. Мікроскопічний зародок рослинних організмів (водоростей, грибів, лишайників, мохів, папоротеподібних), який служить для їх розмноження, поширення, а також для збереження виду в несприятливих умовах. Спори грибків можуть зберігатись у грунті, не втрачаючи життєздатності, 5-6 років (Техн. культ., 1956, 31); Спори сажки отруйні для тварин і викликають викидні у корів та свиней (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 131); Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58).
2. Оточені щільною оболонкою одноклітинні зародки найпростіших тварин класу споровиків, які служать для поширення виду та його збереження в несприятливих умовах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спора | спори |
Родовий | спори | спор |
Давальний | спорі | спорам |
Знахідний | спору | спори |
Орудний | спорою | спорами |
Місцевий | на/у спорі | на/у спорах |
Кличний | споро | спори |
спорити
СПОРИТИ, рю, риш, недок . 1. розм. Те саме, що сперечатися. Знала [Стеха] натуру свого старого, що коли що надумав, то хоч спор, хоч лайся, а вже він від свого не відступиться (Кв.-Осн., II, 1956, 128); Як не спорила Марина Карповна з чоловіком, але знала, що вже коли він чого захотів, то не переспориш (Мирний, І, 1954, 154); [Романюк:] Людина він заслужена, при орденах, але треба людям правду сказати. З ким не зустрінеться, зразу спорить і, як щось не по-його - вилає (Корн., II, 1955, 202).
2. перен. Змагатися, не поступатися у чому-небудь. Кінь ірже, та не говоре [говорить], Тільки з вітром в гоні споре [спорить], Тільки землю б'є в одвіт, Не жаліючи копит (Щог., Поезії, 1958, 442).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорю | споримо |
2 особа | спориш | спорите |
3 особа | спорить | спорять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | споритиму | споритимемо |
2 особа | споритимеш | споритимете |
3 особа | споритиме | споритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спорив | спорили |
Жіночий рід | спорила | |
Середній рід | спорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорімо | |
2 особа | спори | споріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спорячи | |
Минулий час | споривши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорю | споримо |
2 особа | спориш | спорите |
3 особа | спорить | спорять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | споритиму | споритимемо |
2 особа | споритимеш | споритимете |
3 особа | споритиме | споритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спорив | спорили |
Жіночий рід | спорила | |
Середній рід | спорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спормо | |
2 особа | спор | спорте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спорячи | |
Минулий час | споривши |