спориш
СПОРИШ, у, ч., бот. (Роlygопит L.). Рослина родини гречкових з дуже галузистими або прямостоячими стеблами, яку використовують у народній медицині як в'яжучий і сечогінний засіб. Позаростали стежки-доріжки, Де походили козакові ніжки, Позаростали споришами, Де походили з товаришами (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 357); Двір заріс споришем та зеленів, неначе луки повесні (Коцюб., І, 1955, 43); На зарослій дрібним споришем і травою дорозі, де тільки біліють неглибоко вибиті колії, з'являється постать Данила Заятчука (Стельмах, II, 1962, 167); * У порівн. Лемківка притоптана та завіяна пилом, мов той спориш на вигоні (Кос., Новели, 1962, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спориш | спориші |
Родовий | споришу | споришів |
Давальний | споришеві, споришу | споришам |
Знахідний | спориш | спориші |
Орудний | споришем | споришами |
Місцевий | на/у спориші, споришу, споришеві | на/у споришах |
Кличний | споришу | спориші |
споришевий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | споришевий | споришева | споришеве | споришеві |
Родовий | споришевого | споришевої | споришевого | споришевих |
Давальний | споришевому | споришевій | споришевому | споришевим |
Знахідний | споришевий, споришевого | споришеву | споришеве | споришеві, споришевих |
Орудний | споришевим | споришевою | споришевим | споришевими |
Місцевий | на/у споришевому, споришевім | на/у споришевій | на/у споришевому, споришевім | на/у споришевих |