спорохнявілий
СПОРОХНЯВІЛИЙ, рідше СПОРОХНІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до спорохнявіти, спорохніти. Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара липа, зламана й повалена бурею, вже спорохнявіла й трухлява, поточена шашелями (Н.-Лев., VII, 1966, 124); - Ти, спорохнявілий діду, краще зробив би, коли б плакав за свої гріхи й молився богу (Фр., VI, 1951, 182).
2. у знач. прикм. Який перетворився на труху; порохнявий. Микола ледве налапав ногами в кропиві сухий спорохнявілий пеньок (Н.-Лев., II, 1956, 257); Білі спорохнявілі пні стирчали густо одні коло одних (Драч, Іду... 1970, 181); Зі спорохнілого дерева вихоплюється наверх крихка дерев'яна мука (Черемш., Тв., 1960, 49); // Який згнив усередині. Спорохнявілий зуб.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спорохнявілий | спорохнявіла | спорохнявіле | спорохнявілі |
Родовий | спорохнявілого | спорохнявілої | спорохнявілого | спорохнявілих |
Давальний | спорохнявілому | спорохнявілій | спорохнявілому | спорохнявілим |
Знахідний | спорохнявілий, спорохнявілого | спорохнявілу | спорохнявіле | спорохнявілі, спорохнявілих |
Орудний | спорохнявілим | спорохнявілою | спорохнявілим | спорохнявілими |
Місцевий | на/у спорохнявілому, спорохнявілім | на/у спорохнявілій | на/у спорохнявілому, спорохнявілім | на/у спорохнявілих |
спорохнявіти
СПОРОХНЯВІТИ, ію, ієш і рідше СПОРОХНІТИ, ію, ієш, док . 1. тільки 3 ос. Зробитися трухлим, перетворитися на труху; струхлявіти. Дуб уже вмер, засох, вільхи спорохнявіли, кора на березах зжовкла (Загреб., Європа 45, 1959, 49); - Комода вже спорохнявіла (Н.-Лев., IV, 1956, 316); [Луїза:] Хоч би хто взяв батога, та вам гарту додав, а то вам уже й кості спорохніли (Л. Укр., IV, 1954, 251).
2. перен. Стати немічним, дряхлим; одряхліти. Не вистачить [сили] - зігнешся, скрутишся.. та й спорохнявієш у тих хащах (Мур., Бук. повість, 1959, 17).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорохнявію | спорохнявіємо |
2 особа | спорохнявієш | спорохнявієте |
3 особа | спорохнявіє | спорохнявіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спорохнявів | спорохнявіли |
Жіночий рід | спорохнявіла | |
Середній рід | спорохнявіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорохнявіймо | |
2 особа | спорохнявій | спорохнявійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спорохнявівши |