співчування
СПІВЧУВАННЯ, я, с. Те саме, що співчуття. Так от який він, Юрчик... Так от чого були варті усі його співчування й обіцянки (Хотк., II, 1966, 269); Часто він думав, що лікарі.. набули звичку співчувати хворим, і тому хто знає, щире це співчування чи добре засвоєна звичка? (Тют., Вир, 1964, 200); На тих, хто хлипав голосно, Іван Бриль грізно гримав - за малодушне співчування.. дезорганізаторові пролетарської єдності (Смолич, Мир.., 1958, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співчування | співчування |
Родовий | співчування | співчувань |
Давальний | співчуванню | співчуванням |
Знахідний | співчування | співчування |
Орудний | співчуванням | співчуваннями |
Місцевий | на/у співчуванні | на/у співчуваннях |
Кличний | співчування | співчування |