спільнота
СПІЛЬНОТА, и, ж., рідко. Те саме, що спільність 1, 2. - У нас збігаються смаки, колего. Чи не тому, що наші прізвища мають у собі якусь спільноту (Загреб., Диво, 1968, 135); Поняття краси Реріх підносив до найвищого, найтоншого розуміння.. Та понад усе для творця було вболівання за братерство народів. Він знав, що без всепланетної спільноти націй і рас не може бути здійснено ідеалу краси на землі (Вітч., 5, 1967, 217).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спільнота | спільноти |
Родовий | спільноти | спільнот |
Давальний | спільноті | спільнотам |
Знахідний | спільноту | спільноти |
Орудний | спільнотою | спільнотами |
Місцевий | на/у спільноті | на/у спільнотах |
Кличний | спільното | спільноти |