спішити
СПІШИТИ див. спішувати.
СПІШИТИ, шу, шиш, недок. 1. з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; квапитися, поспішати. Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать (Котл., І, 1952, 205); Спішу поділитися з Вами звісткою (Коцюб., III, 1956, 230); Оленчук не спішив з відповіддю, розуміючи, що від його слова, від його поради зараз багато що залежить (Гончар, II, 1959, 396); Хліб той місила [Марія], до печі доглядалася, хапаючись, так наче Тихін у дорогу куди виряджався, а хліба в хаті не було, та спішила (Головко, II, 1957, 153); * Образно. Спішили [вітряки] домолоти чиєсь мливо, скрипіли, і шарпались, і стогнали під вітром (Стельмах І, 1962, 169).
Не спішачи - те саме, що Не поспішаючи (див. поспішати).- Іди ж, братику, іди швидше. Роби йому, Мотре, як бабуся казала. Та роби гаразд, не спішачи (Кв.-Осн., II, 1956, 197).
2. Швидко йти, бігти, пливти, їхати і т. ін.; прагнути якнайшвидше потрапити, вчасно прийти, не спізнитися кудись. Він біг, спішив до своєї квартири (Фр., VII, 1951, 250); Тут немає чим дихать, спішимо на свіже повітря (Коцюб., II, 1955, 243); Мати одразу ж босими ногами опускається на вогкувату долівку і спішить до печі (Стельмах, І, 1962, 135); Батько нічого не сказав синові, побачивши, як той спішить з двору, щоб завидна впоратися з оранкою (Томч., Жменяки, 1964, 23); * Образно. Чорними клубами перекочуються [хмари] і спішать, спішать, спішать... (Хотк., II, 1966, 90); З зерном машини Спішать до станції - пора ж гаряча! - Жнива! (Дор., Серед степу.., 1952, 36).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішитиму | спішитимемо |
2 особа | спішитимеш | спішитимете |
3 особа | спішитиме | спішитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спішив | спішили |
Жіночий рід | спішила | |
Середній рід | спішило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішмо | |
2 особа | спіш | спіште |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спішивши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішу | спішимо |
2 особа | спішиш | спішите |
3 особа | спішить | спішать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішитиму | спішитимемо |
2 особа | спішитимеш | спішитимете |
3 особа | спішитиме | спішитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спішив | спішили |
Жіночий рід | спішила | |
Середній рід | спішило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішімо | |
2 особа | спіши | спішіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спішачи | |
Минулий час | спішивши |