спішуватися
СПІШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПІШИТИСЯ, шуся, шишся, док. Злазити з коня, коней. Вершники спочатку проскакали вздовж берега Орі, де сніг був густо списаний вовчими та лисячими слідами. Козловський раз у раз спішувався, уважно їх розглядав (Тулуб, В степу.., 1964, 208); Кіннотники, спішившись, чекали нас біля розлогого дуба (Шиян, Партиз. край, 1946, 216); Через короткі інтервали на дорозі почали рватися снаряди, намацуючи рухливе кубло ворогів. Але воно з гиком та свистом проскочило між розривами, спішилось і чорним потоком кинулось в обхід комітетникам (Стельмах, II, 1962, 193); // розм. Злазити з велосипеда, виходити з машини і т. ін. Василь у саду спішився і повів велосипед у руках (Десняк, Десну.., 1949, 217); Віліси позастрягали в баюрах, і генерали спішились і брели непролазними шляхами (Довж., І, 1958, 357).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішуюся | спішуємося |
2 особа | спішуєшся | спішуєтеся |
3 особа | спішується | спішуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішуватимуся | спішуватимемося |
2 особа | спішуватимешся | спішуватиметеся |
3 особа | спішуватиметься | спішуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спішувався | спішувалися |
Жіночий рід | спішувалася | |
Середній рід | спішувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішуймося | |
2 особа | спішуйся | спішуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спішуючись | |
Минулий час | спішувавшись |