ставляти
СТАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., перех., розм. Те саме, що ставити. [Лукерія Степановна:] Куди ж ото ти ставляєш отого дзиглика, хіба не знаєш, що йому належить бути отутечки? (Кроп., II, 1958, 243); Вона моторно ставляла всячину на столі, посилаючи наймичку принести то те, то інше (Гр., II, 1963, 158); Уже на полі він хортами бистрими Доймає вепра дикого. Або тенета ставляє, полюючи, На зайця полохливого (Зеров, Вибр., 1966, 263); Іван ставляє ногу на цівку поваленої деревини (Чорн., Визвол. земля, 1950, 106); Хоче [Павло] хату собі ставляти (Барв., Опов.., 1902, 252); До мене.. Ставляй вимоги (Вороний, Вибр., 1959, 56).
Ставляти питання, рідко - те саме, що Ставити питання (див. ставити). - Ставляв [мужик] мені такі питання, що я не знав на них відповісти (Март., Тв., 1954, 290).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ставляю | ставляємо |
2 особа | ставляєш | ставляєте |
3 особа | ставляє | ставляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ставлятиму | ставлятимемо |
2 особа | ставлятимеш | ставлятимете |
3 особа | ставлятиме | ставлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ставляв | ставляли |
Жіночий рід | ставляла | |
Середній рід | ставляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ставляймо | |
2 особа | ставляй | ставляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ставляючи | |
Минулий час | ставлявши |