стакан
СТАКАН, а, ч . 1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін.; склянка. В хаті було чепурно, чисто. На здоровому миснику видно було кільки фарфорових тарілок та стаканів (Н.-Лев., II, 1956, 408); [Зінько (зносить ящик ):] А тут що таке? [Домко:] Усяка посуда: стакани, тарілки (Кроп., II, 1958, 210); Права рука.. тяглася за стаканом із водою (Тют., Вир, 1964, 190); // Така посудина, наповнена чим-небудь; кількість чогось, що вміщається в ній. За стаканом пива або чаю вони багато дечого переговорювали між собою (Н.-Лев., І, 1956, 448); Пан сів на рундуці та й п'є холодну воду стакан за стаканом (Стор., І, 1957, 198); У дворі гудуть саморобні жорна.. - Перевиконали, мамо! - радісно повідомила Люба. Вона була вся біла від борошняної пилюки. - Дванадцять стаканів [намололи] (Гончар, IV, 1960, 52).
2. військ. Гільза артилерійського снаряда. Поблизу лежали величезні гарматні стакани. Розглянула [Ольга] ближче - німецькі (Дор., Не повтори.., 1968, 57).
3. техн. Назва деяких деталей спеціального призначення, що мають циліндричну форму. Доїльний стакан [доїльної установки] складається в основному з металевого циліндра та гумової трубки (Механ. і електриф.., 1953, 498); Стьопа взяв останню пробу і.. вилив розтоплений метал у стакан. Сталь відразу ж застигла (Собко, Біле полум'я, 1952, 9); Буферні стакани.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стакан | стакани |
Родовий | стакана | стаканів |
Давальний | стаканові, стакану | стаканам |
Знахідний | стакан | стакани |
Орудний | стаканом | стаканами |
Місцевий | на/у стакані | на/у стаканах |
Кличний | стакане | стакани |
склянка
СКЛЯНКА1, и, ж. 1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін. Дзвенять ложечки у склянках (Коцюб., II, 1955, 261); Так ударив [Василь] по столі кулаком, що склянка впала і розбилась (Хотк., II, 1966, 421); Він колотив чай, не дивлячись на склянку, і пив (Сміл., Пов. і опов., 1949, 37); Варя принесла їй синеньких пролісків з гаю, поставила на столику в склянці (Кир., Вибр., 1960, 85); // чого. Така посудина, наповнена чим-небудь; кількість чогось, що вміщається в такій посудині. Жінка перебила нашу розмову, ставлячи перед старим Освіцінським нову склянку гарячого чаю (Фр., IV, 1950, 502); Наливаю по склянці пива й підсовуюсь до Гутмана (Кол., На фронті.., 1959, 145); Хома наливає склянку білого вина й випиває одним духом (Гончар, III, 1959, 221); Вони підійшли до кіоска,.. випили по склянці зельтерської і заспішили далі (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 178); // рідко. Взагалі скляна посудина, банка і т. ін. Попереду тої процесії йшов Тихович з високою, вузькою склянкою в руках (Коцюб., I, 1955, 225); - Чи ж Крук не потрафить напитися води зі склянки з вузьким горлом? (Фр., IV, 1950, 128); // Осколок якого-небудь скляного виробу. Гостра склянка з розбитої пляшки зробила глибоку рану (Донч., VI, 1957, 87).
^ Мірна склянка - спеціальна скляна посудина з позначками на ній для визначення кількості рідини. Якщо випадає сніг, то опадомір заносять у тепле приміщення, де сніг тане. Одержану воду зливають у мірну склянку і визначають її кількість (Фіз. геогр., 5, 1956, 93).
2. військ. Гільза, в якій міститься заряд артилерійського снаряда.
3. техн. Назва деяких пристроїв, деталей і т. ін., що мають циліндричну форму.
СКЛЯНКА2, и, ж., мор. 1. Півгодинний проміжок часу, що визначається ударом в судновий дзвін, а також удар дзвона, що означає цей проміжок часу. Тихо б'ють склянки на кораблях (Довж., Зач. Десна, 1957, 441); Крізь ілюмінатор долетів дзвін склянок (Трубл., Мандр., 1938, 146).
2. тільки мн. Старовинний судновий пісковий годинник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | склянка | склянки |
Родовий | склянки | склянок |
Давальний | склянці | склянкам |
Знахідний | склянку | склянки |
Орудний | склянкою | склянками |
Місцевий | на/у склянці | на/у склянках |
Кличний | склянко | склянки |