старт
СТАРТ, у, ч . 1. Початковий момент спортивних змагань. У бігу на коротку дистанцію дуже важливу роль відіграє старт (Наука.., 3, 1967, 42); [Фотографи (перехоплюють фізкультурника ):] Стривайте, коли початок кросу? [Фізкультурник:] Старт рівно в два (Коч., II, 1956, 66); // перен. Початок чого-небудь. Гострим плугом рвуть стрічку незриму На великому старті сівби (Гірник, Сонце.., 1958, 57); // Початковий момент зльоту літального апарата. Звук дзвоника в центральній каюті сповістив Сокола й Гуро про старт [міжпланетного корабля] (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 27); // Сигнал про початок спортивного змагання або зльоту літального апарата. І от дано старт. Спортсмени зразу ж розвивають високу швидкість (Веч. Київ, 10.XI 1967, 2); Звучить наказова, коротка, як постріл, команда: - Старт! (Рад. Укр., 26.IX 1962, 3); Старт дано! Машини зриваються. Набік відносять легку куряву, і вже вони лопотять десь на другій вулиці (Колг. Укр., 11, 1957, 26).
Брати (взяти) старт - починати подолання якої-небудь віддалі (перев. на спортивних змаганнях). Кравченко, знайомий Борисові хлопець з третього механічного цеху, вчився брати старт стометрівки (Собко, Біле полум'я, 1952, 41); Починати старт - починати будь-яке спортивне змагання. Він [силач] взувся у легенькі балетки, розім'явся трохи й заявив: - Будемо починати старт (Шиян, Баланда, 1957, 137).
2. Місце, лінія, пункт, з якого починається подолання якої-небудь віддалі (перев. на спортивних змаганнях). Учасників [змагання] уже повели на старт, і увагу всіх прикували перші забіги (Собко, Стадіон, 1954, 6); Ранок застав Захара з автомашинами вже за добрих півсотні кілометрів від старту в безкрайому засніженому степу (Ле, Право.., 1957, 248); Стрункий, з мужніми різкими рисами обличчя, відрубним кроком іде він до старту (Трип., Дорога.., 1944, 8); // Місце, лінія, пункт, з якого починається зліт літального апарата. Літак рушив з місця, покотивши на старт (Трубл., III, 1956, 303); Пішли на старт. Знялись на небокраї, над громом неугавних канонад лягли на курс [«яструбки»]... (Гонч., Вибр., 1959, 155).
Виходити (вийти, ставати, стати) на старт: а) займати вихідне положення для початку змагання з подолання якої-небудь віддалі. Ярина стала на старт, Ніна опустилась перед білою лінією поруч неї (Собко, Стадіон, 1954, 125); б) брати участь у спортивному змаганні. Разом з іншими вступниками Ніна вийшла на старт забігу на 500 метрів (В ім'я Вітч., 1954, 14); На старт! - команда спортсменові зайняти вихідну позицію для початку змагання.
@ Брати (взяти) хороший (впевнений, стрімкий і т. ін. ) старт - почати що-небудь вдало, успішно. Стрімкий старт взяла нова, дев'ята п'ятирічка (Рад. Укр., 30.VІІ 1971, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | старт | старти |
Родовий | старту | стартів |
Давальний | стартові, старту | стартам |
Знахідний | старт | старти |
Орудний | стартом | стартами |
Місцевий | на/у старті | на/у стартах |
Кличний | старте | старти |