стаціонар
СТАЦІОНАР, а, ч . 1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). - Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів. Так я прошу, щоб мене направили в стаціонар (Ткач, Арена, 1960, 164); // Лікувальний заклад з постійними ліжками для хворих. Медикаментозне лікування хворих з гастритами проводиться за призначенням лікаря в домашніх умовах або в стаціонарі (Наука.., 8, 1959, 27); // Форма очного навчання у вузі, технікумі. Вступати до стаціонару.
2. спец. Нерухома основа, фундамент якої-небудь машини, споруди і т. ін. Зрізані волоті по транспортеру надходили в кузов автомашини, їх вивантажували і просушували на токах та обмолочували комбайном на стаціонарі (Колг. Укр., 3, 1959, 31); Поставлений Ониськом Артемовичем на стаціонар, молотив [комбайн] цілу добу (Гончар, Новели, 1954, 110).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стаціонар | стаціонари |
Родовий | стаціонару | стаціонарів |
Давальний | стаціонарові, стаціонару | стаціонарам |
Знахідний | стаціонар | стаціонари |
Орудний | стаціонаром | стаціонарами |
Місцевий | на/у стаціонарі | на/у стаціонарах |
Кличний | стаціонаре | стаціонари |