слати
СЛАТИ1, шлю, шлеш; мин. ч. слав, слала, ло; наказ. сп. шли; недок., перех. 1. Відсилати, направляти кого-небудь кудись з певною метою, з певним дорученням. Як Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів. Чи хто із них не порятує Протав Троянських злих синів (Котл., I, 1952, 191); Того ж таки тижня самого занедужала панночка. Охає і стогне, і кричить. Стара злякалась, плаче, по лікаря шле (Вовчок, І, 1955, 113); - Любий джуро! щира дяка тій, що шле тебе до мене, але я прийти, не можу на запросини лагідні (Л. Укр., І, 1951, 433); - Куди і в якій справі посилав цар своїх послів, мені з Москви не одписано. А цареві слати своїх людей вільно куди заманеться, як і королю вашому (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 51).
Слати за рушниками див. рушник; Слати сватів див. сват1; Слати старостів див. староста.
2. Відправляти що-небудь поштою або через посильного для передачі комусь; посилати. - Почав Хоцінський до мене вчащати; просить і до себе, дав мені гостинці, шле мені з сахарні по голові сахару (Н.-Лев., І, 1956, 125); Чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких (Гл., Вибр., 1951, 43); Я думаю,.. що можна гроші просто на його адресу слати (Л. Укр., V, 1956, 374); З Василем не губила зв'язку, щоночі слала листи, на фронти (Логв., Давні рани, 1961, 59); // перен. Виявляючи своє ставлення до кого-небудь, звертати до нього мову, усмішку і т. ін. Федь, відходячи, шле солодку посмішку офіцерові (Ю. Янов., IV, 1959, 186); Він, з жаром фанатика звертався до бога, слав йому невміло складені молитва, щоб Тимофій приплив до берега (Стельмах, II, 1962, 203).
Слати погрози - погрожувати. Була війни сумна пора.. Всі слали ворогу погрози (Сос., І, 1957, 433); Слати привіт (вітання, поклін, поклони, поздоровлення і т. ін. ) кому - вітати кого-небудь (звичайно у листі) або передавати вітання. Про нього пишуть у газетах і шлють привіти земляки (Сос., II, 1958, 439); - Що ваш Роман може нового написати! - вже сердиться десяцький. - Жив, здоров, чого і вам бажає, а далі всім шле поклони від високого неба і до низької землі (Стельмах, І, 1962, 512); Слати прокльони (прокляття) кому, чому - проклинати кого-, що-небудь. Вхопившись рукою за груди, щось шепче [чоловік], припавши ниць до землі... Чи то поклони б'є? а чи прокльони шле?.. (Мирний, І, 1954, 358); Люди є різні. Характери різні. Отак і в коханні: один галасує, Ставить вимоги, прокльони шле грізні (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 91); Не візьме більш рушниці в руки. Страшного списа не вживе... Прокляття шле, безсилий з муки, На панування світове (Граб., І, 1959, 259).
@ Нехай (хай) бог (господь) шле що, заст.- уживається при побажанні добра, здоров'я і т. ін. Нехай бог шле добре здоров'я і жінці і діточкам твоїм (Шевч., VI, 1957, 201).
3. Направляти, скеровувати що-небудь у певному напрямку, до когось, чогось. Вчора грало-шуміло воно [море] Без вітру, Сьогодні вже тихо й лагідно до берега шле свої хвилі (Л. Укр., І, 1951, 150); За кожну краплю крові слав він кулі у ненависні спини ворогів (Сос., Солов. далі, 1957, 34); Високе небо виблискувало, як полива на відрі, слало на землю тихі шуми (Тют., Вир, 1964, 374); // Спрямовувати на щось, кудись (проміння, світло, погляд і т. ін.). Мов зачарований, стоїть Бахчисарай. Шле місяць з неба промені злотисті (Л. Укр., І, 1951, 70); В холоднім небі зорі, як сніжинки, шлють байдуже світло на замовклий брук (Сос., II, 1958, 100); Печальний шлють очі погляд у сірі безодні, кличуть пристрасно, ждуть сонця, привіту, далекої ласки (Хотк., II, 1966, 266).
СЛАТИ2, стелю, стелеш, недок. Те саме, що стелити. Стелять перед столом рушник (Сл. Гр.); Вона перед ними стеле оксамити та атласи, що від старої панії має (Вовчок, І, 1955, 115); Четверо дітей лагодилось уже лягати спати на полу, а Ївга слала їм (Гр., II, 1963, 353); Насилу я діждався вечора, та мерщій звелів слати і ліг спати (Мирний, IV, 1955, 353); Увійшла господарка, принесла соломи й почала слати нам постіль (Досв., Вибр., 1959, 73); Ще пам'ята донині сивий Київ Рядки друкованих уперше літер... На Федорова гріб із львівських ясенів Пожовкле листя стеле львівський вітер... (Павл., Бистрина, 1959, 24); * Образно. Осінь слала по землі свій золотавий килим... (Збан., Над Десною, 1951, 133); Товстющі столітні дуби ще слала ранкові тіні по косогору до ставка (Ле, Ю. Кудря, 1956, 100); Відходив день, і слала ніч тумани... (Сос., І, 1957, 475).
Слати покоси (покіс) - те саме, що Класти покоси (покіс) (див. класти). Легко коситься на горі: вітер прохолоджує, коса коротенька. Зігнеться низько косар - і стеле, стеле, стеле покіс за покосом (Хотк., II, 1966, 316); Коса знов сичала в траві, косарі бовталась у болоті, слали покоси (Горд., II, 1959, 199).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стелю | стелемо |
2 особа | стелеш | стелете |
3 особа | стеле | стелють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слатиму | слатимемо |
2 особа | слатимеш | слатимете |
3 особа | слатиме | слатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | слав | слали |
Жіночий рід | слала | |
Середній рід | слало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стелімо | |
2 особа | стели | стеліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стелучи | |
Минулий час | славши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шлю | шлемо |
2 особа | шлеш | шлете |
3 особа | шле | шлуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слатиму | слатимемо |
2 особа | слатимеш | слатимете |
3 особа | слатиме | слатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | слав | слали |
Жіночий рід | слала | |
Середній рід | слало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шлімо | |
2 особа | шли | шліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шлючи | |
Минулий час | славши |
стелити
СТЕЛИТИ, стелю, стелиш, недок., перех . 1. Класти, розкладати що-небудь на якійсь поверхні або вкриваючи поверхню чогось; слати. Питають, що він їй [панночці] подарував, - вона перед ними стеле оксамити та атласи, що від старої панії має, та хвалиться: - Це він мене обдарував! (Вовчок, І, 1955, 115); Я пам'ятаю, що мама ніколи не стелила мені кожуха на ліжку (Н.-Лев., VI, 1966, 96); Птах пташаткам в тихім кутку Гніздечко звиває, Пухом стелить, зерном кормить, До сну їм співає (У. Кравч., Вибр., 1958, 204); Після вечері Василина збиває йому, наче господареві, подушку, стелить на.. сіно свіже рядно (Стельмах, І, 1962, 140); Крам розмотували з штук і стелили собі під ноги, як килими (Смолич, II, 1958, 41); * Образно. Сонце спустилося низько над водою і стелило по хвилях блискучий іскристий шлях (Коз., Серце.., 1947, 136); Місяць стелив довгі тіні від дерев (Трубл., Мандр., 1938, 79); // також без додатка. Розкладати постільні речі, готуючи місце для сну. - Стели, стара, стели чужому зараз осьде серед хати! (Фр., XIII, 1954, 65); Обом вона стелила на канапі, вкладала їх спати й укривала ковдрою, щоб не замерзли (Чорн., Визвол. земля, 1959, 22); Господарка, років під сорок, стелила ліжко, підбивала подушку (Томч., Готель.., 1960, 9); Не в хаті стелить синові мати постелю, стелить йому там, де він любить: надворі, на сухому духмяному сіні (Гончар, Тронка, 1963, 19).
2. Розстилати, розкладати на поверхні землі для вибілювання, сушіння і т. ін. А я годна ленок [льонок] брати та годна стелити, А я годна заспівати та й годна робити (Коломийки, 1969, 93).
3. перен. Поширювати, розстилати щось по поверхні або низько над поверхнею чого-небудь. Таке огнище розвела [іскра], немов серед пекла: по землі густий дим стеле (Мирний, IV, 1955, 248); Воно [море] вже збудилось, здригнулось, заголубіло, дзвінко стука в порожні боки човнів і стелить Джузеппе під ноги шиплячу піну (Коцюб., ІІ, 1955, 415); За вікнами уже не в жарт бешкетує метелиця: безтямно виє, стелить замети, рве ніч (Логв., Літа.., 1960, 160); Пройде тихий дощик - і весна ще дружніше стеле по землі оксамитовий килим трав з барвистими візерунками квітів на ньому (Наука.., 4, 1962, 46).
4. Робити покриття, кладучи щільно в ряд дошки, колоди і т. ін. Стелити підлогу.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стелю | стелимо |
2 особа | стелиш | стелите |
3 особа | стелить | стелять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стелитиму | стелитимемо |
2 особа | стелитимеш | стелитимете |
3 особа | стелитиме | стелитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стелив | стелили |
Жіночий рід | стелила | |
Середній рід | стелило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стелімо | |
2 особа | стели | стеліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стелячи | |
Минулий час | стеливши |
стеля
СТЕЛЯ, і, ж . 1. Верхнє внутрішнє покриття в будь-якому приміщенні. Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце (Коцюб., II, 1955, 32); Зі стелі звисала велика жирандоль з безліччю електричних лампочок, схожа на виноградне гроно (Смолич, Світанок.., 1953, 414); З стелі бліндажа падають додолу важкі краплі води (Дмит., Драм. тв., 1958, 22); Підвішена під стелею лампа сполохано блимає (Тют., Вир, 1964, 207); * Образно. Він не відчував ні палючого сонця, що розтинало прозору синь космічної стелі, ні всієї краси природи, заллятої південним сяйвом (Досв., Гюлле, 1961, 50); * У порівн. Зверху над Василиною неначе висів здоровий камінь, гладенький, як стеля (Н.-Лев., II, 1956, 89).
@ Підпирати (підперти) стелю [головою (плечима)] див. підпирати; Ростом під стелю - дуже високий. Слідом за Борисом ввалився його вірний друг Валентин Сорока, ростом під стелю (Гончар, IV, 1960, 66).
2. Гранична висота підйому літального апарата, снаряда. «АН-26» призначений для перевезення різноманітних народногосподарських вантажів.. Стеля нового літака - 7,5 кілометра (Наука.., 9, 1971, 43); // перен. Гранична межа чого-небудь. Соціалістичний ідеал, фігурально кажучи, незрівнянно підняв стелю ідейно-художніх вимог і мрії мистецтва (Талант.., 1958, 37); Вага магніту, розміри прискорювача, його вартість уже досягли практичної «стелі» (Наука.., 5, 1960, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стеля | стелі |
Родовий | стелі | стель |
Давальний | стелі | стелям |
Знахідний | стелю | стелі |
Орудний | стелею | стелями |
Місцевий | на/у стелі | на/у стелях |
Кличний | стеле | стелі |