стикання
СТИКАННЯ, я, с. Дія за знач. стикатися. Найменшого стикання добрив з грунтом досягають при внесенні їх у рядки або гнізда в гранульованому вигляді (Колг. Укр., 7, 1956, 23); В його вірші владно вривається свіжий струмінь реалізму, породжений стиканням поета з суперечностями реального життя (Криж., М. Рильський, 1960, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стикання | стикання |
Родовий | стикання | стикань |
Давальний | стиканню | стиканням |
Знахідний | стикання | стикання |
Орудний | стиканням | стиканнями |
Місцевий | на/у стиканні | на/у стиканнях |
Кличний | стикання | стикання |