стовбняк
СТОВБНЯК, а, ч. Те саме, що правець. Стовбняк - захворювання, при якому спостерігаються судороги жувальних м'язів.., а потім і м'язів тулуба, ніг (Лікар. експертиза.., 1958, 145); Дізнавшись, що хворий пробив ступню вилами, похитав [лікар] головою: - Чому ж учора не покликали? У вас почався стовбняк... (Чаб., Балкан. весна, 1960, 504); Суфлер вголос читає мені текст ролі, а я мовчки стою.. Стовбняк минув - і я не своїм.. голосом випалив: «Слухай ти, моднице, ти чого так закопилила губу?» (Збірник про Кроп., 1955, 277); Опам'ятавшись після свого стовбняка, інтервенти.. стали безладно обстрілювати Хорли (Гончар, Таврія.., 1957, 340).
Стояти (ставати, стати і т. ін. ) стовбняком - те саме, що Стояти (ставати, стати і т. ін. ) стовпом (див. стовп). Піднявся [козак] та й впав, не зможе устати! Квилять дітки маленькі край його [нього], А жінка стоїть стовбняком у порога (Кост., І, 1967, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стовбняк | стовбняки |
Родовий | стовбняка | стовбняків |
Давальний | стовбнякові, стовбняку | стовбнякам |
Знахідний | стовбняк | стовбняки |
Орудний | стовбняком | стовбняками |
Місцевий | на/у стовбняку | на/у стовбняках |
Кличний | стовбняку | стовбняки |