столітник
СТОЛІТНИК, а, ч., розм . 1. Народна назва довголітніх рослин алое, агави, опунції і т. ін., що в кімнатних умовах цвітуть один раз у житті або з перервою в кілька років. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (Н.-Лев., V, 1966, 152); Вниз по Єнісею свистіли.. вітри з Заполяр'я, гасали білі хуговії, а в госпіталі було тепло і зеленіли українські столітники (Гончар, III, 1959, 180); Агаву називають столітником, бо вважають, що вона цвіте через 100 років (Наука.., 7, 1967, 43).
2. Густий сік алое, який використовують у медицині. Після інфаркту я почав пити столітник (Мокр., Сто.., 1961, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | столітник | столітники |
Родовий | столітника | столітників |
Давальний | столітникові, столітнику | столітникам |
Знахідний | столітник | столітники |
Орудний | столітником | столітниками |
Місцевий | на/у столітнику | на/у столітниках |
Кличний | столітнику | столітники |