стоян
СТОЯН, а, ч., розм . 1. Те саме, що стояк 1. Був це ліс високої ціни: він захищав від сухих південно-східних вітрів.. і сам по собі, деревиною, був величезним багатством - бук та граб: на стояни, крокви та бантини (Смолич, Мир.., 1958, 155); Біля яблуні неподалік звелася на високих стоянах нова хата (Цюпа, Назустріч.., 1958, 439); Косу відбивали на бабці - маленькому ковадлі, що забивалось у дерев'яний стоян з ослоном для сидіння (Нар. тв. та етн., 5, 1965, 52).
2. Масивна бетонована або кам'яна опора моста, греблі; бик. Берегові опори, які служать для підтримки прольотної будови і з'єднання моста з насипом, називаються стоянами (Інж. геод., 1959, 369); [Бережний:] Скоро почнеться повідь. Якщо не встигнемо забетонувати стоян, нам загрожує велика неприємність (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стоян | стояни |
Родовий | стояна | стоянів |
Давальний | стоянові, стояну | стоянам |
Знахідний | стоян | стояни |
Орудний | стояном | стоянами |
Місцевий | на/у стояні | на/у стоянах |
Кличний | стояне | стояни |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Стоян | Стояни |
Родовий | Стояна | Стоянів |
Давальний | Стоянові, Стояну | Стоянам |
Знахідний | Стояна | Стоянів |
Орудний | Стояном | Стоянами |
Місцевий | на/у Стояні, Стоянові | на/у Стоянах |
Кличний | Стояне | Стояни |