стрибонути
СТРИБОНУТИ, ну, неш, док., однокр., розм. Підсил. до стрибнути. Собака на прив'язі - як не розірветься! То кинеться в один бік, то стрибоне вперед, аж вірьовка тріщить (Мирний, III, 1954, 41); Становий розгорівся, стрибонув через два камені, поскобзнувся [посковзнувся] й шубовснув ногою в воду (Н.-Лев., III, 1956, 127); Вовк теж стрибонув тоді слідом за ним, клацнув зубами, відчикрижив у Миколи шмат підошви валянка (Загреб., Шепіт, 1966, 42).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрибону | стрибонемо |
2 особа | стрибонеш | стрибонете |
3 особа | стрибоне | стрибонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стрибонув | стрибонули |
Жіночий рід | стрибонула | |
Середній рід | стрибонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрибонімо | |
2 особа | стрибони | стрибоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | стрибонувши |