стрімливий
СТРІМЛИВИЙ, а, е. Те саме, що стрімкий 2, 4. Водій «Хорха» засигналив.., щоб він [прохожий] випадково не зробив дурниці й не ступив на крок лівіше, під їхню стрімливу, як ракета, машину (Загреб., Європа 45, 1959, 107); Весело стрибають одна поперед одної стрункі стрімливі кізочки (Тулуб, В степу.., 1964, 42).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стрімливий | стрімлива | стрімливе | стрімливі |
Родовий | стрімливого | стрімливої | стрімливого | стрімливих |
Давальний | стрімливому | стрімливій | стрімливому | стрімливим |
Знахідний | стрімливий, стрімливого | стрімливу | стрімливе | стрімливі, стрімливих |
Орудний | стрімливим | стрімливою | стрімливим | стрімливими |
Місцевий | на/у стрімливому, стрімливім | на/у стрімливій | на/у стрімливому, стрімливім | на/у стрімливих |