стріпнути
СТРІПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до стріпувати. Зайшов дядько Баран. Енергійно стріпнув шапкою, на засмічену, не миту, видно, з довоєнних часів підлогу ляпнула снігова каша (Збан., Сеспель, 1961, 363); Ольга Юліанівна допомогла Лесі встати, стріпнула й згорнула ряденце (М. Ол., Леся, 1960, 226); Дощ утихає. З мокрого гілля - Коли стріпне його студений вітер - Ще краплі падають (Рильський, II, 1960, 60); Вона стріпнула головою, поправила на потилиці волосся і підступилася до Гната (Чорн., Потік.., 1956, 93); Дівчина... всміхнулася тихо й віями стріпнула (Головко, І, 1957, 199); Впав коник на траву, стріпнув зеленими крильцями (Донч., VI, 1957, 187); - Снігу не так багато, але яка дорога!.. Так і кортить сісти в санки, стріпнути віжками і помчатись по блискучій наковзаній стрічці... (Добр., Очак. розмир, 1965, 206); // перех. З силою трясонути кого-, що-небудь. Мовчки, без єдиного слова, взяв [Василь] Смолярчука за груди - стріпнув так його, що Кирилові лопнув очкур на опасистому тілі... (Кос., Новели, 1962, 186).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стріпну | стріпнемо |
2 особа | стріпнеш | стріпнете |
3 особа | стріпне | стріпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стріпнув | стріпнули |
Жіночий рід | стріпнула | |
Середній рід | стріпнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стріпнімо | |
2 особа | стріпни | стріпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | стріпнувши |