ступиця
СТУПИЦЯ, і, ж., рідко. Центральна частина колеса з гніздами для спиць і отвором для осі. Садок був вишневий, а коло нього колодязь із зводом, на якому висіла стара ступиця з поламаними спицями (Багмут, Записки.., 1961, 64); В тяжке бездоріжжя, коли військові транспорти з боєприпасами грузнули по самі ступиці, допомогти солдатам виходили жінки й діти корсунь-шевченківських сіл і, взявши на плечі по снаряду або наклавши в поділ гранати, несли їх за кілька кілометрів на передові позиції (Літ. Укр., 15.II 1974, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ступиця | ступиці |
Родовий | ступиці | ступиць |
Давальний | ступиці | ступицям |
Знахідний | ступицю | ступиці |
Орудний | ступицею | ступицями |
Місцевий | на/у ступиці | на/у ступицях |
Кличний | ступице | ступиці |