суб'єктивізм
СУБ'ЄКТИВІЗМ, у, ч . 1. Ідеалістичний напрям у філософії, який заперечує існування об'єктивної реальності як джерела відчуттів і твердить, шо реальний світ існує тільки в людській свідомості. Енгельс відмовився від старого, метафізичного матеріалізму на користь діалектичного матеріалізму, а не на користь релятивізму, який скочується в суб'єктивізм (Ленін, 18, 1971, 304).
2. Напрям у буржуазній соціології, який твердить, що розвиток суспільства визначається не об'єктивними закономірностями, а суб'єктивними факторами (волею, прагненням окремих осіб).
3. книжн. Суб'єктивно-обмежений погляд на що-небудь; брак об'єктивності. Справжня повага до історії вимагає об'єктивного, діалектичного підходу - суб'єктивізм протипоказаний у підході і до сучасності, і до минувшини (Літ. Укр., 11.XI 1968, 2); Він [критик] може супроти авторового суб'єктивізму висунути свій суб'єктивізм, - звісно, без фальшування автора, без підсування йому того, чого автор не говорив (Фр., XVI, 1955, 248).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суб'єктивізм | суб'єктивізми |
Родовий | суб'єктивізму | суб'єктивізмів |
Давальний | суб'єктивізмові, суб'єктивізму | суб'єктивізмам |
Знахідний | суб'єктивізм | суб'єктивізми |
Орудний | суб'єктивізмом | суб'єктивізмами |
Місцевий | на/у суб'єктивізмі | на/у суб'єктивізмах |
Кличний | суб'єктивізме | суб'єктивізми |