сунутися
СУНУТИСЯ, нуся, нешся, недок . 1. Іти, рухатися, пересуватися, перев. повільно або через силу. Помаленьку й повагом - не йшов, а неначе сунувся Бичковський до стола, де сиділи гості (Н.-Лев., VI, 1966, 35); Сани ледве сунулись (Мик., II, 1957, 282); Ви бачили, як сунеться машина, Вантажена камінням і залізом? Горять, курять масні широкі шини, Двигун з напруги крекче: «Лізем, лізем» (Воронько, Коли я.., 1962, 94); * У порівн. Круг них усе їжився височенний, цупкий, жовтий комиш, немов сунувся разом із ними, як зачарований (Коцюб., І, 1955, 360); // Наближатися до кого-, чого-небудь; насуватися. Бійцям уявлялися.. ворожі гуркітливі танки, що сунуться на них, як сліпі, незграбні потвори (Гончар, III, 1959, 36); Навала сунулася, як чума, невмолима й жорстока (Ле, Ю. Кудря, 1956. 6); // Відходити, відступати від кого-, чого-небудь. Німці сунуться назад (Нагн., Пісня.., 1949, 45); * Образно. Стовпи сунулись назад. Пил дорожній віявся хвостом (Ю. Янов., І, 1958, 67); // Рухатися великою масою, безперервним потоком. Скільки оком кинеш - скрізь по дорозі, як гадюка, сунуться хури (Стор., І, 1957, 77); Ми лише бачили, що юрма сунеться в наш бік (Коцюб., І, 1955, 256); Мова йшла про безперестанний потік німецьких санітарних ешелонів, що сунулись зі сходу через дарницький міст (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 32); // Змінювати своє положення в просторі. [Мавка:] Сунеться хмарка по небу повільна... (Л. Укр., III, 1952, 256); Сонце сунулось вище і вище, Починалися перші жнива (Мас., Побратими, 1950, 181); Зголубіли зимні шиби, Пролетіли птиці сонні, Заспокоїлися кроки... Тіні сунуться широкі (Рильський, II, 1960, 50); З долини од річки, як гурт сірих волів, сунувся туман (Головко, І, 1957, 81); // перен., рідко. Повільно минати (про час). Осінній день сунеться поволі (Коцюб., І, 1955, 367).
2. Соваючись, наближатися до кого-, чого-небудь; підсуватися. Грицько мерщій посунувся за стіл, на покуття, та запрохував Чіпку сунутись ближче до його (Мирний, І, 1949, 273); - Сунься ближче до мене... (Гончар, II, 1959, 368).
@ Сунутися під руку (руки) - те саме, що Підвертатися (попадати, попадатися, потрапляти, траплятися і т. ін. ) під руку (руки) (див. рука). Брала [Домніка] все, що сунулося під руку, - збіжжя, насіння, хатні знаряди (Коб., II, 1956, 123).
3. Не втримавшись де-небудь, повільно сповзати або скочуватися вниз по похилій поверхні; зсовуватися. Гора така крута, так і сунуться ноги (Мирний, III, 1954, 298); Схил був крутий, і люди не йшли, а сунулися з нього (Тют., Вир, 1964, 314); Вугілля само сунулось в риштак, вливаючись у загальний потік антрациту на конвейєр (Донч., Шахта.., 1949, 123); // Сповзати, злазити з чого-небудь на землю, підлогу і т. ін. Не втерпів дід. Заворушився.., закашляв і вперше за тиждень почав сунутися з печі (Кир., Вибр., 1960, 356); // Посуваючись, переміщатися на певну відстань від кого-, чого-небудь; відсуватися. Враз почув [дід], що його торба кудись сунеться, що її вже нема! (Коцюб., І, 1955, 134).
4. розм. Намагатися проникнути, потрапити куди-небудь. Виряджала в доріженьку Мати свого сина. Виряджала, промовляла: - Сину мій коханий, Дивись пильно, щоб не сунувсь Ворог препоганий (Укр.. лір. пісні, 1958, 593); [Олімпіада Іванівна (побачивши дітей ):] Ви сюди як влізли? [Xлопчик:] Там не зачинено... [Олімпіада Іванівна:] Ох, уже мені сі літні виходи! А ви ж чого сунетесь сюди, що ж, що не зачинено, то вам уже й треба? (Л. Укр., II, 1951, 19); Я йому не раз казав - не лізь даремно під кулі, не сунься у воду, не питавши броду (Збан., Доля, 1961, 109); // Звертатися до кого-небудь проти його бажання, надокучати комусь. Я ввійшла, а пані: - Чого сунешся? (Вовчок, І, 1955, 123); // Втручатися в чужі справи. Ганна з затиснутим револьвером у руці кинулась у саму гущу бандитів: - Не смійте! Припиніть дітовбивство! - Хтось грубо відштовхнув її..: - Не сунься, отаманко, не в своє! (Гончар, II, 1959, 264); // зневажл. Намагатися досягти певного становища, прагнути стати ким-небудь значущим. Не хочеш страти, - не сунься ні в куми, ні в свати! (Номис, 1864, № 9498).
@ Сунутися поперед батька в пекло - те саме, що Лізти поперед батька в пекло (див. лізти) - Але ж ви, діду, таки щось заробляли? - Постривай-бо, не сунься поперед батька в пекло! Заробляли... (Н.-Лев., І, 1956, 56).
5. Пас. до сунути 1, 2. Усі ті професори вийшли буцімто випадком в світлицю й попрямували до стола тихою рівною ступою, неначе червонясті ляльки сунулись чиєюсь захованою потайною рукою (Н.-Лев., VII, 1966, 15).
СУНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Кинутися до кого-, чого-небудь. - Лупурелло вдарив офіцера палицею. Тоді всі офіцери сунулись до Лупурелла, добре попобили (Н.-Лев., V, 1966, 143); - Брешшеш! - засичала Пріська, знову сунувшись до Грицька (Мирний, III, 1954, 125); // Ураз побігти, понестися куди-небудь (перев. про багатьох). Не швидко бідні [вельможі] схаменулись І в ратуш [ратушу] підтюпцем сунулись. Уже як вечір наступив (Котл., І, 1952, 186); - Як князь проїде й нарід [народ] сунеться за коляскою, ми з тобою підемо у степ і там десь пересидимо у балці (Хотк., І, 1966, 108); // Спрямувати свій інтерес на кого-, що-небудь. Від ласощів аж віття гнуться, Не знаєш, до чого й сунуться: - Мигдалики і виноград, - їси, їси, аж рад (Гл., Вибр., 1951, 75); // Потрапити куди-небудь через власну необачність. Із дверей мов лихий пхнув жінку, трохи коневі під ноги не сунулась (П. Куліш, Вибр., 1969, 119); Один із зголоднілих птахів сунувся мені просто в руки (Сенч., Опов., 1959, 294).
2. розм. Прийти, прибути, з'явитися куди-небудь; поткнутися. [Xорунжий:] Нехай тільки сунеться [Гаркуша], то ми його на першій осиці провітримо! (Стор., І, 1957, 293); Сунулись були туди раз і качки, але їм такого перепало від учителя, що вони .. того часу обминають ставок десятою дорогою (Донч., І, 1956, 51); // у сполуч. із інфін. Спробувати що-небудь зробити. З троянди квіточку Івась сунувсь зірвать (Бор., Тв., 1957, 186); Я [цибуля] сердита зроду: Хто задивиться на вроду Чи сунеться цілувать - Буде сльози проливать (Гл., Вибр., 1951, 216); // Зробити спробу влаштуватися куди-небудь працювати, вчитися і т. ін.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сунуся | сунемося |
2 особа | сунешся | сунетеся |
3 особа | сунеться | сунуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сунувся | сунулися |
Жіночий рід | сунулася | |
Середній рід | сунулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сунімося | |
2 особа | сунися | суніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сунувшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сунуся | сунемося |
2 особа | сунешся | сунетеся |
3 особа | сунеться | сунуться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сунутимуся | сунутимемося |
2 особа | сунутимешся | сунутиметеся |
3 особа | сунутиметься | сунутимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сунувся | сунулися |
Жіночий рід | сунулася | |
Середній рід | сунулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | суньмося | |
2 особа | сунься | суньтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сунучись | |
Минулий час | сунувшись |