супротивниця
СУПРОТИВНИЦЯ, і, ж. Жін. до супротивник. - Матері твоїй трясця!.. - кричала одна.. - Тьфу на тебе! - одказала друга, плюючи на свою супротивницю (Мирний, III, 1954, 93); * Образно. Змучений і знесилений, тікав [І. В. Мічурін] рятуватись на самотині до своєї улюбленої супротивниці - природи (Довж., І, 1958, 498).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | супротивниця | супротивниці |
Родовий | супротивниці | супротивниць |
Давальний | супротивниці | супротивницям |
Знахідний | супротивницю | супротивниць |
Орудний | супротивницею | супротивницями |
Місцевий | на/у супротивниці | на/у супротивницях |
Кличний | супротивнице | супротивниці |