сутній
СУТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що суттєвий; // у знач. ім. сутнє, нього, с . Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє, А в тім, щоб у душі вогонь не гас, А в тім, щоб вміти бачити майбутнє (Забашта, Пісня.., 1961, 47); Вміння поцілити в сутнє, бачити далеко-далеко - яке це чудове вміння для поета! (Вітч., 11, 1962, 172).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сутній | сутня | сутнє | сутні |
Родовий | сутнього | сутньої | сутнього | сутніх |
Давальний | сутньому | сутній | сутньому | сутнім |
Знахідний | сутній, сутнього | сутню | сутнє | сутні, сутніх |
Орудний | сутнім | сутньою | сутнім | сутніми |
Місцевий | на/у сутньому, сутнім | на/у сутній | на/у сутньому, сутнім | на/у сутніх |
сутніти
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сутнію | сутніємо |
2 особа | сутнієш | сутнієте |
3 особа | сутніє | сутніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сутнітиму | сутнітимемо |
2 особа | сутнітимеш | сутнітимете |
3 особа | сутнітиме | сутнітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сутнів | сутніли |
Жіночий рід | сутніла | |
Середній рід | сутніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сутніймо | |
2 особа | сутній | сутнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сутніючи | |
Минулий час | сутнівши |